Жена Пашинского впервые рассказала "свою правду" Ганапольскому

09 октября 2019
2761
Жена Пашинского впервые рассказала "свою правду" Ганапольскому

Жена Пашинского впервые рассказала "свою правду" Ганапольскому

Судья, приняв решение об аресте экс-нардепа Сергея Пашинского без альтернативы залога, перевела ситуацию из уголовной в политическую плоскость.

Как передает Цензор.НЕТ, об обстоятельствах ареста бывшего народного депутата Сергея Пашинского, и кто может за этим стоять, в ток-шоу "Эхо Украины" на телеканале "Прямой" рассказала жена политика Руслана Пашинская.

"Но политическое преследование кем? Я не могу прямо сейчас сказать, что я считаю, что это политическое преследование новой властью. Полностью я так сказать не могу. Потому что политические декларации, которые мы сегодня слышим от новой власти, они полностью совпадают с тем, что говорил Сергей: это защита государственных интересов, это национальная безопасность, это сильная армия. И то же самое мы слышим сегодня. То есть у меня сегодня такое ощущение, что это политическое преследование, но тех людей, которые раньше были у власти, еще во времена Януковича. А вот почему случилось так, что именно сегодня в новых обстоятельствах, при новых лицах, при новой власти эти люди имеют возможность это делать, - знаете, я на этот вопрос ответить сейчас не могу", - заявила она.

Далее приводим полный текст интервью.

– Були проведені експертизи. Що ці експертизи показали?

Слідство тривало 2,5 роки. Ми приймали участь у всіх слідчих діях, у всіх допитах, котрі записувались на відео, у слідчому експерименті. Це починалося в обласній прокуратурі, а потім воно продовжилося в Генеральній прокуратурі. Була у нас також очна ставка. Коли Хімікус знаходився у лікарні, там були присутні він, його дружина, адвокат, ми з Сергієм, наші адвокати, і ще одна персона – водій того мікроавтобуса. Тобто це все проводилося. Ще Сергій проходив дослідження на поліграфі. Тобто все, що потрібно було, куди нас викликали і все, що запитували, ми вчасно приходили і все це повідомляли і говорили.

Наприкінці слідство було закрито. І у Сергія на той момент не було якихось там рис злочину. Тобто було сказано, і все це підтверджено, що він діяв в рамках самооборони. Тобто він захищав і себе, і мене. Тому що… розказувати ситуацію не буду, бо всі це знають. Тобто все це починалося з погроз, це були агресивні погрози, це були погрози сексуального характеру. І те, що відбувалося – це була вже відповідь Сергія його словами і його діями на слова і дії Хімікуса. Тобто це було встановлено, справа була закрита.

І пройшло десь два місяці, коли ми дізналися, що Генеральна прокуратура поновила цю справу. І ні мені, ні Сергію ніхто не повідомив, чому, саме з яких обставин, які появились нові, може, докази, може, якісь такі моменти, про які раніше не було відомо. Тобто просто сказали, що поновили. І буквально через два тижні йому подзвонили з ДБР і сказали, що вам потрібно приїхати через півгодини до нас, і ви повинні отримати підозру. Це було неочікувано для нас дуже. Сергій зателефонував мені. Я тоді була з онучкою, ми гуляли.

Він сказав: "Руслана, приїдь, бо мене викликають. І в мене є таке відчуття, що мене будуть затримувати прямо зараз. Тому приїдь. Я хочу попрощатися з тобою, з Софійкою". Я приїхала. Ми поговорили. І він поїхав у ДБР отримувати підозру. Отримав, розписався. І його відпустили в офіс і сказали, що через деякий час буде суд, і що він повинен знаходитись там за тією адресою, яку він вказав, до речі, раніше. Він відправив листи в ДБР, в прокуратуру, що якщо потрібно буде його знайти і викликати, то він знаходиться за такою-то адресою і за такими-то телефонами. Він поїхав до офісу чекати, коли його викличуть у суд. Чекав. Потім сказали, що суду не буде, і що він сьогодні може їхати додому та чекати, коли його знову викличуть на суд.

І це в понеділок сталося. Тобто йому повідомили, що буде судове засідання. Він приїхав, і воно відбулося. Воно відбулося таким, як відбулося. Я тільки дружина, я не політик і дуже маленький суспільний діяч. Я займаюсь своїм благодійним фондом, але в невеликій мірі. Якщо вам цікаво те, що думаю я як дружина, як глядач, то я побачила для себе дуже незвичайну річ. Я побачили людину, суддю, яка зовсім незалежна від закону. Я не можу аналізувати, чому так. Може, просто у неї дуже низький професійний або інтелектуальний рівень. Може, тільки в цьому причина такого вироку.

Якщо причина не в цьому, то я вважаю це політичним переслідуванням – коли все відновилося, коли ми зрозуміли, що скасоване рішення про закриття справи. Відверто кажучи, як дружина і як громадянин я вважала, що це не політичне переслідування. Я вважала, що це особисте з’ясування стосунків конкретно Андрія Портнова з Сергієм – але з використанням правоохоронних органів.

А після вчорашнього рішення суду я вже не думаю, що це не політичне переслідування. Я думаю, що саме ця суддя, як вона прийняла рішення, вона перевела цю ситуацію просто з кримінальної в політичну площину. Бо вона показала, що Сергій – це не звичайна людина, а якась особлива. По-перше, за багато років я бачу, що була застосована міра без альтернативи, тобто арешт, до людини, яка не давала підстав для того, щоб брати її під варту, яка на протязі всіх трьох років з початку цієї справи ходила на допити, давала всі показали, яка нікуди не втікала, яка завжди з’являлася на всі необхідні засідання, яка сама прийшла і отримала підозру.

В принципі, знаєте, ми розмовляли з Сергієм на протязі двох місяців, і він мені казав: "Ти знаєш, у мене є відчуття, що мене виштовхують з країни. Тобто мені дають такий шанс поїхати. Просто щоб я виїхав, і все". Я розглядала такий варіант. Я можу сказати, що як дружині мені хотілося, щоб він був у безпеці. Мені хотілося, щоб було йому комфортніше. Я йому казала про те, що ти подумай, що, може, це і непоганий варіант. Але люди різні. Сергій – просто він така людина. Це не значить, що він герой. Просто він такий є. Я живу з ним 30 років, я його знаю. І він сказав: "Ні, я не поїду. Це моє остаточне рішення. Я буду тут, я ні в чому не винен. Якщо я тільки побіжу, то всі будуть казати: побіг – значить винуватий. Тому я залишаюся".

І сьогодні я зі своїм молодшим сином розмовляла і я йому сказала… І сьогодні, коли я проснулась, мені здавалося, що все це мені наснилося, що цього не було. Потім зрозуміла: ні, це реальність, це відбулося, він заарештований. Я розумію, що вже назад шляху нема. Але я розумію, що я поважаю рішення свого чоловіка. Хтось скаже, що воно нерозумне, що можна було знайти легший шлях, пересидіти, і якось би все вирішилось. Але це його свідомий вибір – свідомий вибір залишитися, пройти весь шлях, який йому предначертаний в цій ситуації. Я не знаю, чим це все може закінчитися. Я не дуже вірю в для нього гарний ісход. Мені здається, що все дуже закрутилося, що це може бути досить серйозна ситуація.

Я думала: політичне переслідування? Але політичне переслідування ким? Я не можу прямо зараз сказати, що я вважаю, що це політичне переслідування новою владою. На сто відсотків я так сказати не можу. Бо політичні декларації, які ми сьогодні чуємо від нової влади, вони повністю співпадають з тим, що завжди казав Сергій: це захист державних інтересів, це національна безпека, це сильна армія. І те ж саме ми чуємо сьогодні. Тобто в мене сьогодні таке відчуття, що це політичне переслідування, але тих людей, які раніше були при владі, ще за часів Януковича. А ось чому сталося так, що саме сьогодні в нових обставинах, при нових обличчях, при новій владі ці люди мають можливість це робити, – знаєте, я на це питання відповісти зараз не можу. Я не маю такого великого і масштабного геополітичного мислення, як маєте ви, може, Сергій, політики… такого рівня аналізу. І тому в мене просто зараз такі є запитання, на які на сьогодні відповіді не мають. Мабуть, так.

– Який захист у вашого чоловіка? Адвокати що кажуть, які їх дії? Історія, яку ви зараз розповідаєте, вона гнітюча така дуже, тяжка.

Вона важка, вона болісна. Так, це нормально, це правда. Я думаю, що якщо будь-хто опинився би в цій ситуації, то це було б так.

– Про захист.

У нас дуже гарні адвокати. Це Андрій Анатолійович Федур, це Ігор Негієвич. Я повністю довіряю їх професіоналізму і їх досвіду. Я вже розумію, що професійність і досвід – по крайній мірі, вчора це не було аргументом. Але все рівно, знаєте, що стосується вчорашнього засідання, то мені було приємно, що поруч з моїм чоловіком гідним такі ж гідні адвокати. І виглядало все дуже достойно. Було боляче, але не було соромно. Я ще після вчорашнього не спілкувалася з адвокатами.

Я чекала їх в офісі у Сергія досить довго. Але вони були зайняті, не приїхали. І сьогодні по телефону я просто написала, чи є для мене якісь завдання, і що мені потрібно робити. Мені сказали, що поки ні. Тому на сьогоднішній день я просто знаю, що все, що потрібно робити, вони роблять, що вони будуть писати апеляцію, вони будуть оскаржувати це. Тобто будуть робити все необхідне для того, щоб змінити рішення.

– Адвокати на суді пропонували судді інші запобіжні заходи – під заставу або домашній арешт. Але суддя все відкинула, так?

Наскільки я розумію з того, як проводив свою промову Федур, він так все показав, що дав зрозуміти судді, що взагалі немає підстав просто для будь-якого запобіжного заходу: що немає оригіналів документів, що немає пояснення, чому поновлена справа.

– А цього нема?

Нема. Він вчора це казав. Тобто він просто казав як людина, яка діє, не зважаючи, чи тут сидить мій чоловік чи якась інша людина, просто як людина, яка займається правом, як юрист він давав шанс судді зрозуміти, що в неї просто немає навіть цього матеріалу, який можна досліджувати.

– За якою заявою знову відкрита справа? Хто ініціатор?

Наскільки мені відомо, це була заява адвоката Хімікуса, Парінової. Вона зверталася і вона сказала від його імені про те, що треба поновити справу. Тобто це так, як я знаю, що це була її заява від його імені, від імені Хімікуса.

– Цікаво. А скільки минуло часу, коли закрили справу?

Справа в другий раз була закрита в березні цього року.

– І цей хлопець зі своїм адвокатом, нібито сам, вимагає поновити справу?

Я ж з ним не спілкуюся. Але адвокат вимагає… ну, не те, що вимагає, а вона вже цього домоглася.

– А чому ж так урочисто про це говорить Портнов, і до чого тут Портнов?

Це такі моменти, коли люди знають щось, обізнані, і вони знають, що Парінова – це людина, яка співпрацює з Портновим.

– Зрозуміло. Тоді все логічно.

Тобто так.

– Наскільки затримали вашого чоловіка?

Зараз – на два місяці. Якщо апеляція нічого не змінить, то це…

– А коли будуть розглядати апеляцію?

Я так розумію, що на наступному тижні це може бути.

– Цей самий суддя?

Це апеляційний суд. Це апеляція.

– Розкажіть трошки про вашу сім’ю. У вас двоє дітей, так?

У нас двоє дорослих дітей, два моїх сина. Одному майже 30 років, другому – 25. Вони обоє одружені. Вони одружилися досить давно – п’ять років тому, на протязі одного місяця. Старший син працює в "Спецтехноекспорті". У старшого сина є донька Софійка. Молодший син працює і по контракту вже два роки живе в Арабських Еміратах разом зі своєю дружиною.

– Виходив на зв’язок з вами хтось, сам Портнов, наприклад, чи були якісь умови і так далі, чи він осторонь стоїть?

Портнов, я так розумію, спілкується через Facebook чи Telegram, через якісь соціальні мережі. Я зразу скажу про себе: я не явлюсь ніде, ні в одній мережі. Це така моя принципова позиція. Хоча деякі люди це засуджують. І є в мене така подруга, яка мені сказала одну фразу: "Якщо тебе немає у Facebook, то тебе взагалі не існує". Якщо не існує, знаєте, для когось – то хай так. Я не читаю те, що пише Портнов у Facebook. Це читає мій чоловік, це читають мої сини, а я не читаю просто… Я знаю себе, я людина досить емоційна, і я розумію, що всі ці речі, які я буду читати, вони будуть просто порушувати моє становище, а мені потрібно бути спокійною, сильною. У мене велика родина, у мене мої батьки, у Сергія батьки дуже похилого віку зі своїми проблемами. У своїй родині так сталося, що я людина, яка завжди повинна посміхатися, бути в доброму настрої і всім казати, що все буде добре.

Тому я не читаю те, що пише Портнов. Але знаю, що він звертається до аудиторії, до своїх прихильників, називає їх друзями, через такі от свої пости. І все. Тобто не було ніяких таких моментів, щоб хтось пропонував: давайте якось вирішимо, давайте якось розберемось. І взагалі, я розумію, що це якісь такі принципові речі. Я не знайома особисто з Портновим.

Для мене принципово як для людини, яка брала участь у всіх акціях, починаючи з "Україна проти Кучми" – знаєте, я ще з дитинства така активна, – і під час Революції гідності я пам’ятаю момент, коли на екран виходив Портнов, виходила Лукаш, і вони зачитували ці драконівські закони: по троє не збиратися, по п’ять машин не їздити… І мені було болісно, тому що я розуміла, що в тій ситуації потрібно було того ж самого Януковича якось виводити на діалог, не загострювати. І я особисто вбачала, що це загострення ситуації. І саме під час Революції гідності, я так розумію, мені так здається, що Портнов і Пашинський – це такі "имена нарицательные". Тобто це втілення однієї… Я не буду казати: добра чи зла, світла чи темряви. Не буду. Просто вони по різні сторони. І це загострення відбулося саме там.

Помста Портнова? Помста за те, мабуть, що він просто поїхав. Його ж ніхто з країни... Не було жодної справи, щоб була справа, і треба їхати, що закриють. Просто поїхала людина. Може, з якогось відчуття провини. Я не знаю. Може, зрозумів те, що він робив і до чого воно привело. Може, з якихось інших почуттів. Але щось таке його сьогодні сюди привело, і він вважає, що якщо саме Сергія він "закриє", якщо він йому помститься, то йому буде легше. Я не можу зрозуміти. Це поза межами мого розуміння. Ось так.

– Ми вас запросили, щоб ви сказали своє бачення цієї ситуації. Вас хтось ще запрошував, щоб ви розповіли про це?

Так спеціально мене не запрошували. Взагалі я тільки одного разу була на телебаченні. Це було майже три роки тому.

– Я маю на увазі цю ситуацію.

Про цю ситуацію ще завтра "5 канал" запропонував – вони також хочуть, щоб я прийшла.

– А інші канали, яких багато, не запрошують?

Ви сьогодні мені зателефонували першими. І потім сьогодні ж "5-й", щоб завтра, якщо зможу, я приїхала.

Напомним, что вечером 31 декабря 2016 на дороге под Киевом возник инцидент между нардепом Пашинским и Вячеславом Химикусом, оскорбившим жену нардепа, и нанесшим ему удар бутылкой по голове. По словам Пашинского, он пытался остановить нападающего, совершив предупредительный выстрел в воздух, когда это не возымело результата, применил оружие, ранив нападавшего в ногу.

Вместе с тем, второй участник инцидента Вячеслав Химикус, ранее неоднократно привлекавшийся к ответственности за хулиганство и избиение, утверждает, что Пашинский не делал предупредительного выстрела перед тем, как применить оружие, как заявляет, а сразу выстрелил ему в ногу.

В то же время в Нацполиции сообщают, что с места событий было изъято две гильзы.

7 октября 2019 года суд начал повтроное рассмотрение этого дела и принял решение о взятии Сергея Пашинского под стражу.

По словам адвоката Сергея Пашинского, решение, которое принял суд по содержанию под стражей С. Пашинского, является абсолютным произволом.

"Решение является таким, которое преследует нелегитимную цель. Суд принял решение без наличия обоснованного подозрения и отсутствии каких-либо доказательств наличия рисков", - заявил Федур.

Дело было расследовано и закрыто, после чего в октябре этого года ГБР возобновило его расследование, что адвокат Андрей Федур назвал "правовым произволом".

Сам Пашинский называет "необоснованное повторное рассмотрение этого дела" местью заместителя главы администрации президента Януковича Андрея Портнова.

Теги статьи:
Игорь Вашкевич
Автор статьи: Игорь Вашкевич
Смотреть все новости автора

Важные новости

Лента новостей

Вверх