“Шкарлетне” ЗНО: стадія профанації

16 июня 2021

2319

“Шкарлетне” ЗНО: стадія профанації

Як зазначає видання BBC News Україна, йдеться про завдання з відкритою формою відповіді. Наприклад, твори або розв’язування прикладів з математики, де потрібно показати спосіб розв’язку. Раніше такі роботи по черзі перевіряли два екзаменатори. Кожен з них ставив свою оцінку. Якщо ці оцінки були різними, тоді роботу віддавали старшому екзаменатору.

У 2021 році через брак коштів Український центр оцінювання якості освіти найняв екзаменаторів лише для однієї перевірки. Це ухвалили ще кілька місяців тому, але увагу до ситуації привернули лише зараз, у день останнього тесту ЗНО.

Втомився і помилився 

Екзаменатори - це люди, які можуть втомитися й помилитися, результати лише однієї перевірки можуть бути суб’єктивними - такий допис у Facebook опублікував викладач і один з тих, хто перевіряє тести ЗНО - Тарас Ткачук. 

"Перевірка письмових робіт ЗНО завершилася. І що? Усі мовчать? Ніхто нічого не хоче прокоментувати?

Тисячі перевіряльників і причетних до процедури ЗНО нічого не помітили?

Чи, як завжди, тихенько побухтіли, а потім за чаркою зі смутком підняли тему некомпетентної влади…  І ВСЕ?

Я про те, що цьогоріч була ЛИШЕ ОДНА перевірка письмових робіт екзаменаторами, бо на традиційні дві НЕ ЗНАЙШЛИ коштів.

Колеги! Пишу ці рядки зі знаками оклику не випадково, бо ваша мовчанка спричинить черговий ланцюг проблем в освіті, яких, здається, і так уже стільки, що ми навряд чи зможемо цього пацієнта підняти на ноги.

Тоді поставлю питання конкретніше: а хто несе персональну відповідальність у цій країні за те, що на дуже важливому етапі проведення ЗНО відбувається СУБ’ЄКТИВНЕ оцінювання письмових робіт?

Уся система зовнішнього НЕЗАЛЕЖНОГО оцінювання була вибудувана з самого початку так, щоб поставити ВСІХ випускників у РІВНІ умови, тільки НЕ ЦЬОГО РОКУ.  До слова, уже один раз такий прикрий випадок трапився за часів Табачника, але  завдяки запеклим і принциповим працівникам Центру оцінювання якості освіти другу перевірку відновили.

А що ж ми отримали цього року? Через кількох осіб у цій країні всі, хто писав ЗНО з математики, української та англійської (німецької/французької/іспанської) мов, опинилися заручниками ОДНІЄЇ перевірки, яка, зрозуміло, НЕ МОЖЕ бути об’єктивною.

Як екзаменатор, який викладав основи педагогічних вимірювань і який щорічно бере участь у перевірці письмових робіт, спробую пояснити нашому міністру освіти й науки доступною мовою, що означає одна перевірка в такій системі (думаю, саме він несе персональну відповідальність за об’єктивність процедури ЗНО):

1) екзаменатори – це люди, які елементарно можуть утомитися й помилитися. Ну, якщо вони не помітять якоїсь помилки, то нехай (але ж в інших роботах помітять!!). Набагато сумніше, коли під час оформлення бланку для оцінювання хрестики випадково опиняються НЕ ТАМ. Це ті хрестики, від яких може залежати доля абітурієнта, між іншим…

2) під час другої перевірки письмових робіт з мови найчастіше коригується оцінка за зміст письмового висловлення (хоча частенько трапляється коригування оцінки і за грамотність), адже саме тут буває різниця в кілька балів.

За моєї пам’яті найбільшою була різниця в ШІСТЬ !!! балів, які цілком справедливо ПІДНЯВ другий екзаменатор.

3) саме під час другої перевірки робіт з мови відбувається ще одна дуже важлива корекція: вирівнюються й деталізуються вимоги до творів з РІЗНИХ РЕГІОНІВ.  Це те, про що неохоче говорять у нашій країні, щоб нікого не образити, але, на жаль, замовчуванням цю проблему ми ніколи не розв’яжемо.

І коли ми використовуємо формальний підхід до оцінювання змісту (є теза – 2 бали, є приклад з мистецтва – 2 бали і т.д.), то в результаті отримуємо дуже цікаву картинку: за приклад з мультика «Губка Боб» чи казки про Колобка ставимо 2 бали й за приклад з книги Германа Гессе «Сіддхартха» - теж 2 бали. Пояснюю спрощено, бо загалом картинка набагато сумніша, особливо коли аналізувати приклади з громадсько-політичного чи власного життя. Ось тут починається найцікавіше. Деякі роботи можна було б одразу передавати іншим експертам, але вже не вчителям, і тут теж є пряма залежність від місця проживання наших випускників.

І до чого тут друга перевірка? А все просто: коли ти 2-3 дні перевіряєш роботи, у яких приклади про стереотипи, пов’язані з борщем, салом, зрідка – з мовою або зневажливим ставленням до жінки (яку, до речі, досить часто в цих прикладах б’ють), а потім розпаковують пачку з іншого регіону, де читаєш про Столітню війну, Авраама Лінкольна, Вінстона Черчилля, Івана Мазепу, Євгена Коновальця, то розумієш, що по ДВА бали за приклади у цих творах якісь дуже різні…

Хтось компетентний мені заперечить: але ж частину робіт цього року перевіряв другий екзаменатор. Так, перевіряв. Аж ДЕСЯТЬ відсотків! Це той екзаменатор, який мав бути ТРЕТІМ, і його функція раніше була іншою: звіряти результати ДВОХ попередніх екзаменаторів і виставляти остаточну оцінку. Саме такою є міжнародна практика. Точніше, БУЛА.

До слова, співчуваю тим, хто цього року буде працювати в апеляційних комісіях. Їм явно не позаздриш…

Ось така печаль трапилася цього року завдяки кільком особам, яких ми всі добре знаємо."

В Українському центрі оцінювання якості освіти, який відповідає за організацію ЗНО, кажуть, що для зменшення кількості тих, хто перевіряє, були причини, а саме - нестача фінансування. Але запевнили, що якість при цьому не постраждала, а оцінювання було об’єктивним. Як пояснили у центрі, до проведення ЗНО залучають майже 100 тисяч людей. На початку року підвищили оклади педагогам, а це призвело до зростання вартості тестування.

Там заявили, що посилили підготовку екзаменаторів, провели для них онлайн-тренінги. Також змінили підхід до роботи старших екзаменаторів. Якщо раніше за подвійної перевірки вони лише консультували викладачів, які по-різному оцінили якісь роботи, то зараз вони зобов’язані не тільки допомагати екзаменаторам перевіряти неоднозначні роботи, але й перевіряти по декілька робіт після кожного екзаменатора.

"У разі виникнення найменших сумнівів щодо оцінювання тієї чи тієї роботи, екзаменаторам з різних куточків держави мали змогу звернутися до консультативної групи", - розповіли організатори ЗНО. Крім того, нагадали в центрі, у кожного учасника є право подати апеляцію на результат.

Гроші викинули у смітник

Іванна Коберник, співзасновниця ГО "Смарт освіта" та "Батьківський контроль" вважає, що центр був вимушений зменшити кількість екзаменаторів і залишити лише одну перевірку через недбалість у плануванні і недофінансуванні освіти.

"Про те, що грошей на повноцінне проведення ЗНО у 2021 році не вистачає, було відомо ще на стадії планування та ухвалення держбюджету. Мова йшла про десятки мільйонів гривень нестачі. І представники УЦОЯО про це говорили і МОН, і депутатам, і уряду. Але на це не відреагували і фінансування не збільшили", - каже пані Коберник.

За її словами, за тих умов, які склалися, в УЦОЯО могли дозволити собі найняти екзаменаторів лише на одну перевірку, хоча дві перевірки - це краще, ніж одна.

"Найгірше, що можна зробити - це звинуватити в усьому УЦОЯО. Зараз треба думати про те, як захистити ЗНО - як єдину повноцінну освітню реформу, яка страждає через системне недофінансування і байдужість МОН", - вважає експертка.

При цьому, вважає пані Коберник, грошей могло б вистачити, якби Верховна Рада раніше, наприклад, у грудні чи в січні, а не у квітні скасувала ДПА для всіх випускників у формі ЗНО. І тоді не були б витрачені величезні кошти на друк зошитів для ЗНО, на роботу інструкторів, яких наймають відповідно до кількості дітей, що зареєструвалися на тестування.

Раніше всі випускники у формі ЗНО складали ДПА - державну підсумкову атестацію, яка впливає на підсумкові оцінки в свідоцтві про повну загальну середню освіту.

Через пандемію ДПА скасували другий рік поспіль. Але, якщо торік це була несподівана ситуація, то у 2021 році все можна було зробити заздалегідь - у центрі ще в грудні 2020 запропонувало відповідні зміни до закону. Це зекономило б бюжетні кошти.

Оскільки ДПА скасували пізніше, ніж відбувалася реєстрація на ЗНО, тести прийшли складати менше дітей. Тільки ті, хто планує далі вступати у виші. Наприклад, на ЗНО з української мови прийшло лише 54% з зареєстрованих учнів, це 68 тисяч. Через пізнє скасування ДПА чимало пунктів тестування були напівпорожні.

"Якби діти завчасно знали, що ДПА не буде, вони б не реєструвалися. Не було б надруковано тисячі зошитів, які потім викинули у смітник. Було б відкрито менше пунктів тестування, найнято менше інструкторів. І грошей на дві перевірки тестових робіт ЗНО вистачило б", - каже пані Коберник.

Джерело: ВВС News Україна