Акціонера "Альфа-Банку" й "Укрсоцбанку" пов’язали з хакерськими атаками на США

20 января 2017

1866

Акціонера "Альфа-Банку" й "Укрсоцбанку" пов’язали з хакерськими атаками на США

Іспанське інтернет-видання El Confidencial назвало Михайла Фрідмана "підозрюваним в участі в хакерських атаках проти США", а іспанська влада заарештували (правда, через 14 годин відпустили) голландського адвоката, який нібито є його довіреною особою.

Бізнесмен стверджує, що не знайомий із заарештованим, повідомляє «Радіо Свобода».

У вівторок іспанські засоби масової інформації повідомили про арешт в столиці країни голландського адвоката і підприємця Пітера Ваккі. Ваккі підозрюється в незаконній передачі частини коштів російської філії холдингу ZED+ близьким родичам міністра внутрішніх справ Росії Володимира Колокольцева. Від цього, як вважає слідство, постраждали іспанські інвестори холдингу.

Іспанське видання El Confidencial стверджує, що Ваккі, крім іншого, причетний до організації хакерських атак в США під час передвиборної кампанії. Разом з ним в числі підозрюваних називається російський бізнесмен Михайло Фрідман. Він своє знайомство з Пітером ВАК заперечує.

Арешт Ваккі й публікація з’явилися вслід за гучним "досьє на Трампа", в якому Фрідман згадується як один з посередників між великим російським бізнесом і президентом Путіним. У "досьє", однак, йдеться лише про те, що він є одним з неофіційних радників Путіна в питаннях, "пов`язаних з США".

Операція із затримання Пітера Ваккі пройшла в мадридському аеропорту Барахас в понеділок, 16 січня, за участю трьох десятків поліцейських. Нагляд за операцією здійснював особисто прокурор Хосе Гринда Гонсалес, що спеціалізується на боротьбі з російською мафією.

У розслідуванні цієї історії, за твердженням El Confidencial, бере участь і американська сторона в особі ФБР - проте видання не пише про те, що це якось підтверджує версію про причетність Фрідмана до хакерських атак.

Воно нагадує, що холдинг ZED+ діяв і на ринку США. Особливий інтерес, пише видання, ФБР проявляє до компанії Фрідмана VimpelCom. У минулому році компанія була змушена заплатити Комісії з цінних паперів і бірж США штраф в 835 мільйонів доларів - за підкуп родичів президента Узбекистану. Уникнути штрафу вона не могла, оскільки, пише El Confidencial, зацікавлена в продовженні роботи на американському ринку.