Нові призначення в Нацполіції: заповідник імені Януковича

19 января 2017

2049

Нові призначення в Нацполіції: заповідник імені Януковича

.

Вперше такий перекіс у кадровій політиці міністра проявився в період початку формування Нацполіції. Чим довше тривала переатестація міліціонерів у поліцейських, тим більш виразною ставала тяга Авакова оточувати себе людьми, які не зуміли скласти тести, підпадають під люстрацію та мають дуже сумнівну репутацію.

Але якщо на самому початку своєї міністерської кар’єри такі призначення Аваков дозволяв собі зрідка і з мінімальною публічністю, а в разі активних протестів давав задній хід, то тепер темпи й відкрита нахабність подібних рішень міністра вражають.

Понад те, екс-міліціонерів, пов’язаних зі старою каральною правоохоронною системою, активно просувають не лише в структури, які підпорядковуються МВС, а й в автономні правоохоронні органи типу НАБУ.

UA1 проаналізував останні кадрові призначення одіозних екс-міліціонерів і з’ясував, що незаконне зберігання зброї, хабарництво, здирництво, фабрикація кримінальних справ і тортури – лише частина загальнодоступних даних про гідних, на думку Авакова, кандидатів на посади захисників закону і права.

Потрібні люди

24 грудня 2016 року представники Нацполіції Черкаської області доповідали в.о. глави Нацполіції Вадиму Трояну, який прибув на нараду, про хід розслідування низки кримінальних проваджень.

Саме тоді, ніби ненароком, до відома особового складу було доведено, що відтепер їхнім безпосереднім начальником, головою Головного управління Нацполіції в Черкаській області буде Валерій Лютий. Мовляв, так вирішило керівництво Національної поліції України.

Це той самий Лютий, який у 2013 році працював радником мера Харкова Кернеса, що саме по собі говорить багато про що. У 2015-му він вже керував поліцією Кривого Рогу і під час виборів мера цього міста активно сприяв перемозі екс-регіонала Юрія Вілкула.

Той самий Лютий, якого атестаційна комісія МВС рекомендувала понизити в посаді за підсумками тестування, фактично ним проваленого.

Артем Романюков, представник атестаційної комісії, яка розглядала справу Лютого, стверджує, що той набрав 14 із 60 можливих балів на тесті логічних здібностей і ледве здолав мінімальний поріг у 25 балів з 60 на тесті зі знання законів.

А результати дослідження на детекторі брехні взагалі вразили членів комісії: поліграф підтвердив такі «дрібниці», як незаконне зберігання зброї та одержання неправомірної вигоди. Однак замість того, щоб понизити, Лютого підвищили – замість глави Нацполіції міста його призначили головним поліцейським області.

При цьому на активні протести черкаських активістів з приводу такого призначення в МВС відповіли гранично ясно офіційним повідомленням: «МВС і Нацполіція зазначають, що не піддаватимуться тиску і не будуть керуватися емоціями під час ухвалення кадрових рішень».

Подарунок до новорічних свят у вигляді посади отримав ще один суперечливий персонаж. Начальником Нацполіції Київської області став Дмитро Ценов. Той самий, щодо якого у червні 2016 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура та НАБУ зареєстрували кримінальне провадження про можливе зловживання службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди.

Той самий Ценов, який на посаді в.о. глави Нацполіції Київської області відмовився взяти на себе відповідальність за провал поліцейської спецоперації в Княжичах, в ході якої п’ятьох людей було вбито.

Крім того, за свідченням екс-бійця батальйону «Гарпун» Сергія Бондаря, в прямому підпорядкуванні Ценова знаходиться полк «Миротворець», який останнім часом ретельно вичищають від добровольців, як від людей неблагонадійних й таких, що не розділяють «міліцейські цінності».

А поряд з цим в батальйоні то зникають, то раптом знову знаходять безліч одиниць зброї. Останній епізод з пропажею шести кулеметів, за словами Бондаря, став приводом для початку кримінального провадження з приводу грандіозних масштабів розкрадання зброї в поліції Київської області. Якою тепер офіційно завідує Ценов.

Але на цьому свята для екс-міліціонерів з сумнівною репутацією не скінчилися. Вже 5 січня 2017 року стало відомо, що звільнений заступник голови Нацполіції Харкова Микола Черьомухін приїхав до Києва «вирішувати питання». Про це повідомив представник волонтерської організації «Народний тил» Роман Сініцин.

«Вже сьогодні Коля приїхав до Києва до Сергія Ярового, який зам Авакова.

Коля приїхав із сумкою грошей. Зі звичайною сумкою грошей. Колі вже шукають місце в системі. Цікаво, де Коля «спливе» цього разу?», – написав Сініцин у себе в ФБ.

Йшлося про того самого Черьомухіна, який з початку 90-х фігурував у скандалах з вимаганням, фізичним усуненням неугодних або таких, що відмовлялися платити данину, бізнесменів. Пізніше, за даними харківських активістів, міліціонер підім’яв під себе контрабандні потоки, які йдуть через російський кордон.

«У 90-х і нульових у харківських бізнесменів у кабінетах висіли портрети Черьомухіна. Платили всі. Хто не платив – того закопували», – описує його Сініцин.

У 2015 році Арсен Аваков вирішив, що саме такої людини не вистачає поліції Харкова, і повернув його до лав. Проте отримана посада, очевидно, здалася Черьомухіну занадто непримітною. І вже 12 січня 2017 року після його поїздки до Києва в пресу просочилася інформація про його нову посаду – начальник відділу оперативних розробок по східному регіону в Департаменті карного розшуку Нацполіції.

«Й тижня не минуло. Зам Авакова Сергій Яровий таки став багатшим. Причому, думаю, значно», – констатував Сініцин.

Однак і на цьому зорепад посад для екс-міліціонерів не закінчився – прізвище одного з одіозних представників міліції «спливло» в НАБУ.

Конкурсна комісія цього антикорупційного органу 12 січня вирішила, що найдостойнішим директором Одеського територіального управління НАБУ стане Дмитро Руденко.

Ймовірно, знаючи неприємне минуле цього персонажа, офіційне повідомлення про його майбутню посаду з’явилося на сайті НАБУ в п’ятницю 13 січня о 15.13, тобто насамкінець останнього робочого дня тижня, аби не муляти очі всюдисущим громадським активістам.

Конспірація не пройшла, і нардеп Ігор Луценко виніс цю новину на загальне обговорення. А також нагадав, хто такий Руденко. Саме цей слідчий фабрикував кримінальну справу проти відомого правозахисника, координатора Вінницької правозахисної групи Дмитра Гройсмана в 2010-2013 роках.

Тоді правозахисник отримав незаперечні факти сприяння української митниці переправленню нелегальних мігрантів до Європи та в управлінні наркотрафіком.

Відразу ж після цього на Гройсмана завели кримінальну справу, нібито за поширення порнографії. І одним з активних учасників фабрикації цього слідства став Дмитро Руденко.

Попри це, до останнього часу він комфортно себе почував під крилом Авакова і очолював Хмельницьке відділення поліції Калинівського відділу Головного управління Нацполіції у Вінницькій області.

А тепер його рекомендовано на посаду глави Одеського представництва НАБУ з дією повноважень на Одеську, Херсонську, Миколаївську та Кіровоградську області. І це при тому, що за підсумками тестів Руденко посів десяте місце серед інших претендентів на цю посаду.

«Непокаране зло, як відомо, зростає. Зростає вага і самого фальсифікатора Руденка. Тепер він буде керувати одним із ключових підрозділів НАБУ, на території ведення якого знаходиться найбільша в Україні митниця, Одеський припортовий завод», – констатує Ігор Луценко.

Активна фаза підготовки

Подібна кадрова політика демонструє чітко вибудувану лінію, якої дотримуються в МВС – курс узято на максимальне залучення до системи одіозних екс-міліціонерів. Причому, за можливістю не лише в поліцію, але й до суміжних структур.

У 2014 році подібні призначення навіть уявити собі було неможливо. І якби Арсен Аваков, стоячи на сцені Майдану, сказав, що начальник карного розшуку Василь Паскал, чиї підлеглі виловлювали євромайданівців по всьому Києву, – відмінний хлопець і класний фахівець, то й Авакова, й Паскала натовп розірвав би голими руками.

Тепер, через три роки після «пробних куль» у вигляді точкових призначень, м’яко кажучи, непопулярних персонажів, система запрацювала на повну потужність і вдвічі швидше. А будь-які протести проти такої кадрової політики кваліфікуються як тиск на главу МВС Авакова.

Сам же міністр чітко дає зрозуміти: у своєму виборі гідних кандидатів він буде керуватися виключно власними міркуваннями, і ніякі активісти не зможуть похитнути його рішучість.

До речі, в найближчій перспективі Аваков знову має намір повернути в МВС Паскала, відправленого під тиском громадськості у відставку в 2015 році. А разом з ним і низку інших одіозних особистостей.

Все робиться під приводом того, що через люстрацію і звинувачення в корупції правоохоронна система за кілька років розгубила висококласних фахівців. І тепер настав час їх повернути.

Втім, істина кадрової політики Авакова зовсім в іншому. По-перше, це концентрація в його руках усієї повноти влади в МВС. Для цього йому потрібно спиратися на відданих людей, які повністю від нього залежать.

У своєму виборі він зробив ставку на чиновників зі старої гвардії, які підпадають під люстрацію і причетні до корупційних скандалів. На таких завжди легше тиснути, оскільки і їхні посади, і їхня свобода повністю залежать від волі Авакова.

По-друге, верхівці МВС, підконтрольній «Народному фронту», не дають спокою прогнози щодо ймовірних дострокових виборів до парламенту, які можуть відбутися вже цьогоріч. Тим більше, що соціальний запит на це стає дедалі більшим.

За даними опитування Центру Разумкова та фонду «Демократичні ініціативи», у 2015 році ідею перевиборів підтримували 36% населення, а станом на грудень 2016-го цей показник зріс до 46%.

У разі перевиборів «Народний фронт» і всі його представники в уряді, зокрема й Аваков, підуть у небуття з рейтингом на рівні статистичної похибки.

У ситуації, коли стартує підготовка до цього процесу і в перспективі можуть початися масові заворушення і громадянські акції по всій країні, МВС терміново знадобляться люди, здатні без докорів сумління виконувати будь-яку брудну роботу. І не просто люди, а працівники з великим досвідом у цій сфері.

Якщо простежити за репутацією екс-міліціонерів, котрі отримали нові посади, стає зрозумілим, у якому напрямку може рухатися політика міністерства у цьому разі: фальсифікація кримінальних проваджень і незаконні переслідування аж до фізичного усунення. Принаймні, типажам на зразок Лютого і Черьомухіна це нічого не вартує.