Роман Косинський: казнокрад часів Порошенка нечувано збагатився на ремонтах доріг

16 января 2020

410

Роман Косинський: казнокрад часів Порошенка нечувано збагатився на ремонтах доріг

Гроші – в яму

З року в рік всі ми спостерігаємо одне й те ж явище, яке вже стало «природнім»: разом зі снігом сходить і дорога. І починається щорічна доблесна боротьба дорожників з ямами, яка називається ямковим ремонтом.

Насправді, ямковий ремонт – це справжній клондайк для тих, хто нечистий на руку. Коли йдеться про будівництво нової дороги чи про її ремонт (капітальний чи поточний), то більш-менш зрозуміло з обсягами робіт, протяжністю, кількістю необхідних матеріалів і механізмів. Тобто, ми маємо справу з величинами, які можна відчути і осягнути. А спробуйте осягнути і проконтролювати, скільки щороку ремонтується ям чи ямок на дорозі, якої вони величини й глибини, скільки витрачено на ямковий ремонт матеріалів тощо.

І так – з року в рік, тільки ям стає більше і ями стають більші. Чому? Хто ж зацікавлений робити якісно і довговічно, коли гарантійний термін ямкового ремонту складає 12 місяців? А значить кожного року можна на одному й тому ж місці закопувати (чи ховати в кишені) бюджетні гроші. По суті, це навіть і не ремонт, а тимчасові аварійні заходи, що здійснюються для забезпечення проїзду. Але як завжди у нас буває, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове.

Хто мав би відповісти?

Відповідальним за дрібний, ямковий ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг є ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Утворена вона у 2002 році відповідно до постанови уряду, засновником та власником 100% акцій ДАКу є держава в особі Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор). Тобто, це структура Укравтодору, але не Укравтодор сам по собі.

Пересічний українець звик звинувачувати в усіх негараздах зі станом доріг Укравтодор, хоча, насправді, саме ДАК «Автомобільні дороги України» відповідальна за дороги загального користування державного і місцевого значення довжиною 170 тис. км. Зокрема, за будівництво, ремонт та експлуатаційне утримання доріг, мостів, інших споруд та елементів облаштування доріг.

Це досить потужна структура, що складається з тридцяти трьох дочірніх підприємств у всіх областях України, які мають понад 350 філій: райавтодори, дорожньо-експлуатаційні управління (ДЕУ), дорожньо-експлуатаційні дільниці (ДЕД). Всі ці філії розташовані в районних центрах, містах, селищах та селах, що прилягають до доріг, які ними обслуговуються. Основне їх завдання – забезпечення безпечного та безперебійного руху автомобільного транспорту на автомобільних дорогах України незалежно від пори року та погодних умов.

На балансі цих підприємств є всі необхідні виробничі потужності: понад 14 тисяч одиниць машин, механізмів та спеціальної техніки, необхідних для ремонту і експлуатаційного утримання автомобільних доріг, виробничі бази для приготування асфальтобетону, в’яжучих матеріалів, бітумно-емульсійні бази, кар’єри для видобування будівельних матеріалів тощо. 

Щорічно понад шість тисяч працівників цих структур, підпорядкованих ДАК «Автомобільні дороги України», виконують робіт на суму близько 4-5 млрд грн.

Попереднє керівництво Укравтодору впроваджувало підхід, за яким ДАК мав займатися винятково експлуатаційним утриманням автодоріг. Проте змінити ситуацію не так просто, оскільки такий ласий шматок у вигляді, фактично, штучної монополії спонукає до корупції в усіх ланках компанії.

Цінні «кадри» під прикриттям

З липня 2017 року керівником ДАК «Автомобільні дороги України» є Роман Косинський. На перший погляд, не зрозуміло, як людина, яка закінчила Харківський університет внутрішніх справ і понад два десятки років пропрацювала в органах внутрішніх справ та податкових органах, опинилася в дорожній сфері?

Та це тільки на перший погляд. З 2008 року Р.Косинський починає кар’єру в податкових органах, пік якої припадає на 2012-2014 роки. Що таке податкова в часи Януковича зайвий раз говорити не варто. Пройшовши ряд посад в податкових органах Голосіївського і Дарницького районів м.Києва, Косинський дослужився до заступника начальника ДПІ у Дарницькому районі.

На цій посаді він познайомився з відомим нині політиком Артуром Герасимовим (голова фракції БПП у Верховній Раді VIII скликання, співголова фракції ЄС у нинішній Верховній Раді). Не просто познайомився, а й допомагав останньому відмивати його доходи та уникати сплати податків.

У 2014 році Косинський входить до команди А.Герасимова, стає його штатним помічником у парламенті, перетворюється на «суперменеджера» й «реформатора» і згодом потрапляє на посаду заступника голови Луганської обласної державної адміністрації.

Не досягши на цій посаді жодних результатів, більше того, проваливши ряд важливих проектів, Косинський повертається до Києва в пошуках більш «хлібного» місця. І в 2017 році за активного сприяння і лобіювання особисто голови фракції БПП А.Герасимова призначається на посаду керівника ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України».

Постає логічне питання: що може робити на посаді керівника величезної державної компанії з мільярдними оборотами, яка є стратегічною і монопольною, людина, що жодного дня не займала керівних посад не тільки в дорожній галузі, а й взагалі не має досвіду підприємницької діяльності?

Відповідь на питання проста: розкрадати. Тим більше, маючи підтримку й лобі в особі А.Герасимова та покровителя дорожньої галузі в особі одіозного І.Кононенка.

Призначивши на керівні посади в структурі ДАКу своїх друзів і людей з команди А.Герасимова, змінивши керівників основних прибуткових підпорядкованих облавтодорів, Р.Косинський почав підготовку до «розпилу» найкрупнішої державної дорожньої компанії.

За час керівництва Косинського 15 з 24 обласних підрозділів доведені до стану банкрутства, їх рахунки арештовані, розпочато продаж майна (виробничих баз та дорожньої техніки). Утворилася п’яти-семимісячна заборгованість по заробітній платі перед працівниками в регіонах. Так, наприклад, 1 листопада ц.р. під час візиту Президента України В.Зеленського до Тернополя тернопільські дорожники влаштували мітинг з вимогою погашення заборгованості по зарплаті, яка утворилася з лютого 2019 року.

Дані фінансової звітності з відкритих джерел свідчать, що на момент призначання Косинського на посаду компанія була прибутковою, а за останні два роки – суцільні збитки, що обраховуються десятками мільйонів гривень. При цьому всі приватні компанії, що співпрацюють з ДАК, обкладені «даниною» у розмірі від 5 до 15 % відкатів Косинському та його людям.

Куди поділися 20 мільйонів?

Щоб зрозуміти масштаби «діяльності» Р.Косинського та збитків, що зазнає держава через таку «діяльність», варто глянути на питання підготовки до прийдешньої зими. Якими будуть дороги України цієї зими – питання відкрите, а щоб зрозуміти чому, необхідно повернутися на кілька років назад.

В 2016 році держава вирішила оновити застарілі виробничі потужності облавтодорів та виділила кошти (понад 300 млн грн) на закупівлю техніки із зимового утримання, так званих КДМ (комбінованих дорожніх машин).

Державні кошти були розподілені між облавтодорами, яким було доручено оголосити торги на закупівлю. Торги відбулись, у них перемогли різні міжнародні компанії. Ціна за одну одиницю техніки була ринкова, в середньому - 4 328 000 грн. Ось приклад одного з таких тендерів .

Однак, під час проведення тендерних процедур відбулася зміна керівництва ДАК «Автомобільні дороги України» і на посаду якраз був призначений Р.Косинський. З незрозумілих причин, закупівлю не було доведено до логічного завершення – підписання договору та поставки техніки. Натомість, чомусь вирішили провести нові торги.

За підтримки А.Герасимова і покровительства І.Кононенка новий тендер вже готувався «правильно». Вся попередня прозора система була зруйнована, і замість 24-х підприємств ДАКу величезну суму коштів отримало підприємство «Київський облавтодор». Не важко здогадатися, що перед цим з подачі Р.Косинського там було змінено керівника.

Технічні вимоги щодо снігоприбиральної техніки не змінювалися, а ось ціна зросла майже на 300 тис. гривень на кожній одиниці техніки! Ось цей тендер.

В тендері перемогла вже інша фірма, а вартість однієї одиниці комбінованої дорожньої машини вже складала 4 617 313 грн. Нескладні підрахунки показують різницю 289 313 грн. на одній машині (4 617 313 - 4 328 000 = 289 313).

Всього було закуплено 67 одиниць техніки. На такій кількості сума вражає: 67 х 289 313 = 19 383 971 грн.

Таким чином, майже 20 млн бюджетних гривень пішли до кишень окремих чиновників.

Та на цьому трагедія не закінчується. Техніка мала бути поставлена влітку 2019 року. Але, насправді, станом на сьогодні поставлено лише 46 одиниць техніки з очікуваних 67. Невірними цифрами Р.Косинський, фактично, підсунув свиню прем’єр-міністру О.Гончаруку та міністру інфраструктури В.Криклію, які відзвітували про підготовку дорожньої галузі до зими.

А по факту, країна знову може зіштовхнутися з проблемою нечищених доріг, нестачі необхідної техніки та з транспортними колапсами. 

*****

Але питання набагато глобальніше. Навіть глобальніше, ніж питання, чому правоохоронні органи досі не відреагували на 20-мільйонні збитки державі на закупці снігоприбиральної техніки.

В Україні відбулася тотальна зміна влади. Ми маємо нового Президента, парламент, уряд, які чи не найголовнішим своїм завданням проголошували нещадну боротьбу з корупцією. То чому ж досі на відповідальних посадах стратегічних державних компаній продовжують перебувати й паразитувати такі «керівники» як Роман Косинський? Більше того, подейкують, що Косинський не тільки не збирається полишати облюбовану дорожню галузь, а й претендує на підвищення – націлився на посаду заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор). Чи вкрадені в держави гроші сприятимуть тому, що «щуку кинуть у воду»?

Автор: Михайло Романов   

antikor.com.ua